Застосування комплексної технології "БТФ – Йодіс"
у сільськогосподарському виробництві.
Рослинництво
Вступ
Основним завданням сучасного сільськогосподарського виробництва є одержання екологічно чистої продукції з її низькою собівартістю. Технологія вирощування та сорти сільськогосподарських культур визначають необхідний рівень продуктивності, екологічну та енергетичну ефективність рослинництва.
У даній інструкції пропонуємо керівникам та спеціалістам ознайомитися з новими елементами комплексного застосування технології Біотрансформатор - Йодіс ("БТФ-Йодіс") при вирощуванні сільськогосподарських культур.
Загальна характеристика
Технологія "БТФ-Йодіс" - це комплексне застосування в агровиробництві екологічно чистих препаратів та добрив, складовими яких є біотрансформатори та біогумус із симбіозним набором грибів, бактерій, мікроелементів, виготовлених на основі розчину біологічно активного йоду.
"БТФ-Йодіс" - це поєднання речовин з комплексним набором мікроелементів, підібране таким чином, що при цьому активізується життєздатність грибів - ендофітів, і, тим самим, нормалізується забезпечення енергетичними елементами насіння, що проростає. Надалі активізується розвиток кореневої системи. Робота грибів - ендофітів сприяє гармонізації в процесі росту та розвитку вегетативної та генеративної маси рослин, підвищуючи їх врожайність, стійкість до несприятливих кліматичних умов та цілого комплексу хвороботворних мікроорганізмів.Після багаторічних лабораторних та польових досліджень щодо застосування технології "БТФ-Йодіс" в агровиробництві були проведені виробничі випробування у різних ґрунтово-кліматичних зонах. Результати свідчать про підвищення врожайності культур, що вирощуються, від 20% до 60% (зернові - 20-30%; насіння соняшника - 20-40%; горох - 60%; помідори - 55%; кукурудза - 25%).
При дотриманні технологічної дисципліни та високому рівні культури землеробства в оптимально - сприятливих кліматичних умовах збільшення врожаю збільшується.
При застосуванні технології "БТФ-Йодіс":
- маємо справу виключно з екологічно чистими препаратами та добривами;
- немає впливу на генетику рослин;
- немає потреби змінювати існуючі агротехнічні заходи;
- економно і раціональніше використовуються паливно-мастильні матеріали та хімічні засоби захисту;
- підвищується стійкість рослин до хвороб;
- підвищується польова схожість та енергія проростання насіння; формується міцніша коренева система; посилюється кущіння злакових зернових культур;
- збільшується кількість продуктивних стебел та зерен у колосі. Зерно стає більш опуклим.
Якісні показники продукції загалом покращуються:
- у зернових - клейковина та білок;
- у цукрових буряках - цукристість, обсяг бульб;
- у картоплі - обсяг бульб, вміст крохмалю;
- на 10-15 днів прискорюється дозрівання врожаю (для деяких культур це дає змогу збирати в Україні два врожаї на рік).
Економічні показники при застосуванні всього комплексу "БТФ-Йодіс" високі: зменшуються норми висіву насіння до 10-30 %, зменшується норма внесення гербіцидів до 30 %, зменшується застосування фунгіцидної групи препаратів до 50 %, підвищується врожайність зернових на 20-30 % та більше .БТФ має посвідчення про державну реєстрацію (серія Б № 00348 від 3 січня 2002 р.), видане Міністерством екології та природних ресурсів ТУ У 20009598001-99 від 30.04.1999 р.
"БТФ-Йодіс" виготовляють за загальним проектом МПК "Ярк-Київ" та НВК "Йодіс", які є єдиними виробниками "Сировини для виробництва йодованих продуктів" та володіють запатентованою технологією з їх виготовлення.
Біохімічні та фізичні властивості
"БТФ-Йодіс" - це водний розчин, який відрізняється стійкістю до перепадів температур - від 0 0С до + 35 0С, з терміном використання до 6 місяців та дуже гарною розчинністю у воді.
Технологія "БТФ-Йодіс" включає в схему практичного застосування не тільки біотрансформатори, а й усі компоненти вермікомпоста: "Біогумус" ТУУ
46.87(ГО)007-200 або "Гумісол" ТУ 460к-9Г/10-001-92, "Сировина виробництва йодованих продуктів "Йодис-концентрат" - ТУУ 14326060.003-98 у розчинному фізіологічно активному стані, а також природні фітогормони, мікро- та макроелементи, спори корисних ґрунтових бактерій та грибів.
Наявність у компонентах "БТФ-Йодіс" бактеріостатичних білків та антибіотиків, виділених із середовища мікрофлори кишечника каліфорнійського хробака, а також вплив "Йодіс-концентрату", який, у свою чергу, є своєрідним стерилізатором, та обумовлює бактерицидні властивості. У лабораторних та виробничих умовах вони показали свої функції захисту сільськогосподарських культур від хвороб, що в більшості випадків забезпечує повну заміну фунгіцидів.
Відповідний комплекс природних елементів у симбіозному стані активізує діяльність грибів-ендофітів, які у прикореневому середовищі сприяють засвоєнню рослиною поживних речовин.
Таким чином, рослина використовує природні елементи живлення безпосередньо з ґрунту, в окремих випадках виключаючи необхідність додатково отримувати мінеральне підживлення.
Досвід показує, що передпосівна обробка насіння та дворазове обприскування посівів сільсько-господарських культур з вегетації – це повний комплекс застосування технології "БТФ-Йодіс" на ґрунтах з кадастровою оцінкою в 65-70 балів, який забезпечує підвищення врожайності порівняно з фоном розрахункової норми. забезпечення на 25-35%.
Важливим фактором на початкових етапах органогенезу злакових зернових культур, здатних самокустися, є пробудження прихованого енергетичного потенціалу - проростає 8-12 продуктивних стебел, що дає змогу зменшувати норму висіву злакових зернових на 10-30%.
Поповнення запасів ґрунту органічними добривами необхідно проводити один раз на 8-10 років по 30-40 т/га.Крім того, ґрунт реанімується залишками кореневої системи та пожнивними залишками. Доцільно впроваджувати посіви сидератів: гірчиці білої, редьки олійної та інших. Розвиваючись у відповідному середовищі, рослина збагачується енергетично, відрізняючись проявом стійкості проти різких перепадів кліматичних умов: ґрунтової посухи, високих повітряних температур, вимерзання та інше.
Біохімічні властивості та досвід застосування технології "БТФ-Йодіс" у різних ґрунтово-кліматичних зонах свідчать про доцільність її впровадження у виробництво.
