СТИСЛИЙ ОГЛЯД
з використання йодовмісних речовин
для йодування харчових продуктів
Йодна недостатність як проблема, відома давно, але мало хто знає, що нестача йоду в харчуванні призводить не лише до сімейних трагедій, а й до важких соціальних наслідків.
В організмі дорослої людини знаходиться 20-50 мг йоду, половина якого сконцентрована у щитовидній залозі. Остання має властивість засвоювати йод із крові та концентрувати його.
Вміст йоду в тканині залози у 25 разів, а при тиреотоксикозі – у 360-400 разів більше, ніж у крові.
Близько 2/3 йоду виділяється з організму нирками, решта крові надходить у щитовидну залозу.
Основна фізіологічна роль йоду полягає у освіті гормонів щитовидної залози (тироксину, трийодтироніну).
Ці гормони виконують складні багатогранні функції, а саме:
- посилюють окисні процеси, контролюють теплопродукцію;
- впливають на психічний стан організму та його опір несприятливим факторам навколишнього середовища;
- впливають на фізичний та психічний розвиток, диференціювання та формування тканини;
- регулюють функції центральної нервової системи, впливають на діяльність серцево-судинної системи та печінки;
- тиреоїдні гормони взаємодіють з іншими залозами внутрішньої секреції (гіпофіз, статеві залози) і впливають на водно-сольовий обмін, обмін білків, ліпідів, вуглеводів, посилюють метаболічні процеси в організмі, підвищують споживання кисню тканинами.
Оптимальна добова норма споживання йоду дорослою людиною становить 100-200 мкг, потреба у ньому підвищується до 200-250 мкг при вагітності та годуванні материнським молоком.
Нестача йоду в організмі людини викликає розвиток ендемічного зобу, що характеризується порушенням синтезу тиреоїдних гормонів та пригніченням функцій щитовидної залози.
Дефіцит йоду в організмі жінок призводить до безпліддя, а під час вагітності – до викидів, підвищення ризику народження фізично та психічно неповноцінної дитини. У зв'язку із зниженням опору організму інфекціям, у дітей спостерігається зменшення коефіцієнта розвитку, проявляється розумова відсталість, кретинізм, а також збільшується рівень дитячої смертності.
Необхідно звернути увагу на те, що йод не тільки запобігає йодозалежним захворюванням, але й сприяє зниженню рівня опромінення щитовидної залози радіоактивним йодом-131 у 2-3 рази.
У багатьох державах для профілактики йодозалежних захворювань виробляють йодовану сіль, яку одержують шляхом додавання йодистого калію або йодиту калію в кількості 40 г на 1 т солі.
Йодат калію (КІО3) є сильним окислювачем, у суміші з органічними речовинами при ударі вибухонебезпечний, тому як харчову добавку його використовувати недоцільно. У поєднанні з органічними речовинами він може призвести до незворотного окислення та хімічної модифікації з утворенням речовин з невизначеними хімічними властивостями. Сильні окисні властивості йодату калію ушкоджують ферментативні системи та викликають появу супероксидного радикалу (Helzel B. , Mano M.).A revien of experimental studies of iodine deficiency під час fetal development // G Nutr - 1989. -№2. -P. 145-152.). Останній у високих концентраціях може повернути окисно-відновні процеси в організмі у бік посилення окисних реакцій. Це призведе до переокислення та до незворотних змін процесів синтезу. Як результат – швидке розтрачування необхідних речовин без подальшого відновлення.
Використання йодованої солі має деякі недоліки, а саме:
- по-перше, надлишки солі шкідливі для організму людини, а при деяких захворюваннях сіль взагалі протипоказана;
- по-друге, йод знаходиться в солі у вигляді нестійкої хімічної сполуки, що призводить до значної втрати під час зберігання;
- по-третє, для того, щоб з хімічної сполуки йод потрапив у кров, організм людини повинен виконати додаткову роботу (Delange F., Burgi H. Недостатність йоду та її наслідки у населення європейських країн//Науковий журнал ВООЗ.-1994).
Для йодування продуктів харчування використовується "Йодказеїн" та йодовмісні дріжджі, які є кращими, порівняно з традиційними йодитами та йодатами, але вносять зміни в технологію виробництва кінцевої продукції. При всіх позитивних перевагах даних йодовмісних сполук, ними не можна йодувати воду або напої, а вода найнеобхідніший продукт харчування.
Ще одна важлива обставина змушує задуматися про використання йодказеїну. Американський вчений психіатр Ніл Барнард, спостерігаючи за своїми пацієнтами, виявив новий вид харчової залежності – прихильність до сиру. Виявляється будь-який сир, що містить особливий білок - казеїн, який у процесі травлення розпадається, утворюючи речовини, що діють на людину так само, як морфій. Якщо людина тривалий час вживає продукти казеїну (в даному випадку сир), виникає звикання з усіма наслідками. З цього питання в Америці зараз йдуть гучні суднові процеси (Г-та "Світ новин" № 28 (498), стор 21 від 8 липня 2003 р.).Крім того, казеїн, що погано засвоюється, в організмі відкладається "накипом" у судинах, суглобах, викликає гіпертонію, артрити, алергію та інші атеросклеротичні зміни в кровоносних судинах (ТИРОНЕТ - сайт). Така думка і у французького вченого П'єра Ролана.
Вода та йод беруть участь практично у всіх життєво важливих процесах в організмі людини, і витрата йоду залежить від навантажень на організм. Він регулює температурний режим в організмі в "компанії" з водою, вірніше з процесом рециркуляції та випаровування води. Тому його споживання має бути збалансованим залежно від потреби організму, і це завдання можна вирішити лише зв'язавши споживання йоду з водою. Важливо ще те, що надлишковий йод виводиться лише водою (мочою). Йодування води - це не нова ідея, вона використовувалася, але не набула широкого застосування через відсутність надійних та дешевих технологій виробництва йодованих напоїв.
Організм людини негативно реагує на будь-який концентрований на нього вплив і, при постійному потраплянні в організм людини концентрованих йодних препаратів та відсутності необхідної кількості води, призведе до негативного ефекту, про що свідчить міжнародна практика проведення профілактичних заходів.
Споживання постійної профілактичної дози йоду (що не відповідає попиту організму) є однією з причин наявності побічного, негативного ефекту йодних добавок - індукованого йодом гіпертиреозу (ІВГ).Вивчаючи ІГГ, вчені дійшли висновку, що дуже важливим у профілактичних заходах є "підстроювання" організму до споживання йоду (саморегуляція).
Йод застосовувався для знезараження питної води здорового населення і, що дуже невипадково, це викликало ІГГ ( " Подолання наслідків дефіциту йоду: зарубіжний досвід", Москва 1999, Збірник статей, фінансувало Представництво Дитячого фонду ООН у РФ.-стр.59
В Україні вченими ІЦ "Біотрон" НАН України, фахівцями концерну "Ярк-Київ" та НВК "Йодіс" розроблено "Йодіс-концентрат" ТУУ 14326060.003-98, або ТУУ 15.9-30631018-007:2005, який виготовляється добутої зі свердловин, з подальшим збагаченням біологічно активним йодом, до насичення води останнім до концентрації 10-70 мг/дм3.
"Йодіс-концентрат" рекомендується використовувати у виробництві питних, столових та лікувально-столових вод, безалкогольних та слабоалкогольних напоїв, хлібобулочних виробів, м'яса та молокопродуктів та інших харчових продуктів, призначених для профілактики захворювань, пов'язаних із дефіцитом йоду в організмі людини. Цей концентрат завдяки своїй природі, високій біологічній активності та стабільності, не здатний викликати перенасичення організму людини йодом.
З використанням "Йодіс-концентрату" (далі "ЙК") розроблено хлібобулочні вироби, питні та столові води, молоко пастеризоване коров'яче молоко, йогурт, кефір та інші продукти харчування. Вони впроваджені у виробництво у багатьох країнах світу під загальною торговою маркою "Йодіс".
І це невипадково.Вода та йод - це єдино правильне природне поєднання (це підтверджує хімічний склад світового океану), яке виявило та підтвердило свій позитивний вплив не тільки в галузі виробництва продуктів харчування, а й у рослинництві, тваринництві та птахівництві. Це зумовлено тим, що взаємодія води та йоду, у формі "ЙК", призводить до реалізації відомих властивостей води, що полягають у створенні асоціатів (рідкокристалічних структур) води, що мають біологічну активність. ("Вода - космічне явище. Кооперативні властивості. Біологічна активність" РАЄН, РАМН, Москва, 2002р.)
Застосування традиційних сполук йоду навіть стабілізованих за спеціальними технологіями не змінює їхньої сутності. У живому організмі застосовуються інші сполуки йоду (гормони щитовидної залози - Т3, Т4), які значно відрізняються своєю важливою дією. Вони ближчі (що стосується йоду) до властивостей багатоатомних іонів, у яких сумарний заряд 3-х, 4-х, 5-ти або 7-ми атомів йоду позитивний. Це пояснює дезінфікуючі функції щитовидної залози, оскільки холерна, гепатитна палички та ін. мають від природи негативний заряд.
Потрібно відзначити ще один важливий момент, який пов'язаний із засвоюваністю сполук йоду. Було проведено дослідження з ініціативи ГК-Інвітро у навчально-виробничому пташнику Московської сільськогосподарської академії ім. К.А. Тимірязєва. Був підвищений рівень йоду в комбікормі у 14,57 та у 286 разів – відповідно до 10,14 та 200 мг в 1 кг останнього.Через 30 днів від початку досвіду рівень йоду підвищився до 33-36 мкг/100 гр, в яйцях контрольної групи він залишився тим самим - 14 мкг. Надалі вміст елемента збільшилася за межу 40 мкг/100 гр незалежно від рівня в комбікормі. (Журнал "Птахівництво" № 2, 2003 р, РФ, стор 23).
"ЙК" застосовується для випоювання птиці водою в концентраціях 0,01 - 0,015 мг/л і це дозволяє за аналогічний період досягти концентрацій йоду в 100 гр. яйця 87 мкг і більше (згідно з довідковими даними можливо 200 мкг). При цьому збільшується продуктивність птиці, покращується суттєво якість яйця та збільшується її збереження. Відсутні негативні ефекти, а засвоюваність фітодозу йоду говорить сама за себе.
Інформація підготовлена з використанням статті "Використання йодованих компонентів у виробництві харчових продуктів для профілактичного харчування" (Г.Б.Рудавська, д.с.н.; В.С.Михайловський, к.т.н.; Н.С. Салій, к.м.н., Н.С.Мєтельська, КНТЕЦ, м. Київ, матеріали міжнародної науково-практичної конференції).
Огляд підготував професор, академік УТА Василь Мельниченко.
Компанія "Йодіс", Україна, м. Київ
